Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших Героїв, які поклали життя, аби ми жили в мирній, незалежній, квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наша шана і гордість за справжніх героїв, це наш святий обов’язок. Пам’ятаймо про це.

Героям слава!

«Я йду коридорами КРОКу і мрію… Про радісну ранкову дорогу, дні, сповнені буденними справами, вечори у колі друзів, тихі, мирні ночі. А пронизливий звук сирени нагадує мені, хто кожну хвилину свого життя втілює мою мрію, наближає, надає їй сенсу. Наші воїни. І щемливо завмирає серце від думки, що багатьох вже…: героїчно загинув під Маріуполем, поблизу Авдіїївки, від кулі ворожого снайпера під час розмінування території біля населеного пункту Шуми Донецької області, під селом Скоринець, у районі населеного пункту Наливайківка Бучанського району, за особисту мужність… за самовіддані дії… за вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України.

Я йду коридорами КРОКу і мрію, щоб на дошці пам’яті більш ніколи не з’являлись нові імена…»