Вшановуючи пам’ять наставників
Вони були, є і будуть повсякчас справжнім натхненням для кожного, хто мав честь навчатися у них. Основоположники, державотворці, засновники, початківці, талановиті науковці… Згадуємо їх слова підтримки, доброзичливість, відкриту усмішку, дієву та мудру пораду, серйозну настанову Вчителя, Наставника, Колеги, Друга. Їх життєвий шлях і щедрий професійний доробок завжди буде прикладом наслідування для прийдешніх поколінь. Світла пам’ять назавжди залишається у наших серцях, а безкомпромісні життєві принципи та ідеї будуть жити в добрих справах університетської спільноти.
Люди, які відійшли у вічність, залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них. Це сторінка пам’яті та щирої пошани і наше завдання – плекати й гідно вшановувати для наступних поколінь імена таких відомих постатей. А ще – це поклик нашого серця, справжнє натхнення вірити, мріяти, творити.
Сідак Володимир Степанович
(03 лютого 1938 - 05 грудня 2019)
український науковець. Доктор історичних наук, кандидат юридичних наук, професор. Генерал-лейтенант. Член-кореспондент НАПН України (відділення психології і дефектології). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Ректор Інституту підготовки кадрів Національної академії Служби безпеки України (1992—2003).