Ось як згадує про поїздку Ганна Мороз, студентка ІІІ курсу спеціальності «Комерційна діяльність»:
«Із самого ранку ми відправилися на прогулянку містом Прилуки. Аліна – студентка Гуманітарно-педагогічного коледжу імені І.Я. Франка – познайомила нас з історією місцевості. Ми бачили справжні витвори мистецтва. Найяскравішими з них стали Спасо-Преображенський собор, Миколаївська церква та собор Різдва Богородиці. Також Прилуки відомі видатними людьми, яким у місті встановлено пам’ятники.
Після екскурсії ми відправилися до села Левки. Там нас зустріла привітна жінка Галина Юхимівна та місцеві жителі, які зробили перший внесок у розвиток села. Нам розповіли про те, як зародилася ідея створення дендропарку в селі. Після невеликої розповіді ми взялися до роботи. У кожного були свої завдання: Славік забивав кілочки в землю, щоб потім можна було попідв’язувати дерева. Я, Наташа, Оля та Марина Олександрівна працювали граблями, прибираючи суху траву.
Незабаром нас покликали на перший обід. Частували кашею з м’ясом, приготовану на багатті. Під час відпочинку ми насолоджувалися піснями, які виконував Юрій Віталійович, викладач Коледжу м. Прилук. Поївши та перепочивши, всі знову відправилися на прибирання. Виконавши всю заплановану роботу, пішли на прогулянку селом. Нам розповіли багато цікавого: на цій землі за правління Богдана Хмельницького не було кріпацтва, бо землі належали дружині гетьмана Анні Золотаренко. А найцікавішим місцем став колодязь, побудований у ті часи. На превеликий жаль, вода в ньому була брудна, тому ми не змогли її спробувати.
Після прогулянки селом нам показали, хто і де буде ночувати. Так вийшло, що ми потрапили до Галини Юхимівни, де і проходив майстер-клас із виготовлення вареників. Того вечора готували вареники чоловіки. Юрій Віталійович показував хлопцям, як ліпити гуцульські вареники. Поки варилися вареники, нам продемонстрували фільм про пенсіонерів села, які працюють над створенням дендропарку. Саме такі моменти дивують у житті: незважаючи на вік, вони працювали так, ніби їм по 20 років. Після насиченого дня, смачної вечері ми лягли спати. Спали в теплій хаті, витопленій піччю.
Розбудив нас півень, який співав за вікном, та смачнючий аромат млинців, що для нас приготувала господиня, ця прекрасна жіночка. Вона прийняла нас у своїй хаті як рідних. Опісля ми відправилися на Січ, де саджали дерева: сливу, вишню, яблуню, грушу та інші, щоб маленькі дітки, які приїхали до цього табору, могли в майбутньому поласувати чимось смачненьким. Після роботи ми відпочивали: грали у волейбол, вибивного та багато іншого. Деякі з нас дали інтерв’ю телеканалу «Прилуки». Потім козаки запросили нас до столу, на якому вже стояла справжня козацька каша. Перепочивши, ми вирушили до автовокзалу…
Шалені вихідні з неймовірними людьми! Два дні, а стільки емоцій!!! Ні мої слова, ні наші фото не передадуть весь той настрій та позитив. Волонтерська робота з відновлення дендропарку села Левки та посадка дерев на Січі, каша і борщ на вогнищі, пісні під гітару та баян, волейбол і гра у вибивного… Лише два дні, а стільки цікавого. Кого все це зацікавило, хто готовий витрачати власний час на допомогу тим, хто її потребує, приєднуйтеся до проекту КЕПІТу «Волонтер – це звучить круто!». Ми будемо раді новим учасникам».
