30 листопада Студентська рада юридичного факультету провела цікавий тренінг із самооборони. Досвідом ділився Крамаренко Борис, заступник голови Студради, розрядник з боротьби в греко-римському стилі, бронзовий призер Кубка України, володар другого юнацького розряду з муай-тань.
Під час проведення тренінгу студенти дізналися, що допоможе їм врятувати життя і здоров'я та захистити близьких людей під час надзвичайної ситуації.
Було розглянуто такі питання:
1. Яким чином людина може контролювати свій страх?
2. Як швидко і безболісно вийти з сутички на вулиці?
3. Що робити, якщо на Вас напали з ножем?
4. Які методи самооборони можна використовувати легально?
5. Що таке «нокаутуючий удар» і як ним користуватися?
У заході взяли участь 28 студентів. Учасники дуже задоволені тренінгом і чекають на заплановане продовження.
Університет «КРОК» на Flickr.com – зручні фотозвіти для Вас!
26 листопада в Університеті розпочало новий сезон «Літературне кафе» – проект Студентської ради «КРОКу».
Автором проекту є Євтушенко Валерія (студентка 2 курсу ФМВ), координатором – Луцюк Христина (студентка 1 курсу ФЕП).
Нагадаємо, що головна функція «Літературного кафе» – інтелектуальний відпочинок. Мета проекту – виховувати інтерес до культури, підвищувати престиж книги та любов до читання, долучати молодь до літературних скарбів, формувати в студентів естетичний смак і духовні цінності, збагачувати їхній емоційний світ. «Кафе» покликане об’єднати талановитих молодих авторів, сприяти розвитку в них навичок роботи з текстом, вміння порівнювати, узагальнювати, уваги до психологізму, художньої деталі тощо.
Темою зустрічі стала поезія про «золоту осінь». Розпочалося зібрання піснею на слова Єсеніна «Закружилась листва золотая». Потім виступила автор проекту Євтушенко Валерія, яка розповіла про ідею та заснування цього чудового проекту в минулому році. Ведучою зустрічі була Христина Луцюк.
У першому засіданні «Літературного кафе» цього сезону взяли участь 17 осіб. Вони читали вірші про осінь різних авторів. Зустріч сподобалася студентам, і вони, як і в минулому році, планують проводити якомога більше заходів у рамках проекту: обговорень літературних творів, зустрічей із письменниками, переглядів фільмів про поетів, письменників та видатних людей мистецтва, музичних вечорів та ін.
Також учасники проекту планують надавати студентам інформацію про літературні новинки, цікаві літературні заходи у м. Києві. У планах – видання збірки віршів студентів «КРОКу».
Дякуємо нашим студентам за участь: Луцюк Христині (1 курс ФЕП), Євтушенко Валерії (2 курс ФМВ), Єловській Євгенії (2 курс ФМВ), Слободяник Єлизаветі (1 курс ФМВ), Омельченко Юлії (1 курс ФЕП), Пефтієву Миколі (1 курс ЮФ), Притулі Владиславу (1 курс ЮФ), Аббасову Музаффару (1 курс ФЕП), Горкушину Олександру (1 курс ІІКТ), Полозюку Роману (1 курс ІІКТ), Корсунівському Дмитру (4 курс КЕПІТ), Саєнку Вадиму (2 курс КЕПІТ), Січевлюку Антону (2 курс ФМВ), Заярній Ніні (1 курс ФЕП), Андреєвій Анні (1 курс ФМВ), Клименко Анастасії (1 курс ФЕП), Жиленій Аліні (2 курс КЕПІТ).
Наступна літературна зустріч відбудеться у грудні. Слідкуйте за новинами!
Університет «КРОК» на Flickr.com – зручні фотозвіти для Вас!
Активісти Студентської ради Університету Крайова Тетяна та Рось Богдан 18 листопада взяли участь у міжнародному конгресі юних посланців миру «Усім світом за мир».
Під час конгресу відбулося нагородження юних послів миру, а також презентація представниками київських шкіл реалізованих протягом року проектів, що були спрямовані на виховання мирної молоді.
За підсумками конгресу розроблено звернення, яке буде передане керівництву нашої держави та уряду. Основні положення документа стосуються питань миру та містять заклики до президента й уряду щодо вирішення воєнного питання мирним шляхом, а не за рахунок людських життів. Кожен бажаючий мав змогу підписати дане звернення власноруч, зробити свій вклад у світле й мирне майбутнє нашої Батьківщини та планети в цілому.
«Мета конгресу, – говорить учасниця від «КРОКу» Тетяна Крайова, – була близькою для кожного, адже ми всі бажаємо миру нашій державі. Після конгресу залишилися лише добрі думки про краще майбутнє та гордість за те, що ми зробили і свій внесок. Завершили конгрес слова «Мир нашому дому, мир вашому дому, мир планеті Земля!»
Цікавим є те, що одночасно з конгресом у Києві відбувались аналогічні зібрання у Єревані, Мінську, Бресті, а також у Польщі і Чехії.
15 листопада активісти Студентської ради Університету відвідали Театр імені Лесі Українки, де подивилися виставу «Насмішкувате моє щастя» (сценічний роман у листах).
Студенти могли насолодитися грою найталановитіших метрів нашої сцени: В'ячеслава Єзепова (заслужений артист УРСР, народний артист РСФРР), Миколи Рушковського (народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка), Лариси Кадочникової (народна артистка України, народна артистка Росії, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка), Наталії Долі (народна артистка України).
Режисер вистави, її творець Михайло Юрійович Резникович так каже про п’єсу:
«Я думаю, головне криється в п'єсі, тобто в разюче сучасних, таких, що западають у душу кожної людини, думках Чехова. Вони такі розумні, тонкі, пронизливі, сповідальні, правдиві, парадоксальні, образні – вони на всі часи. І якщо артисти доносять їх до глядача щиро, з душею, розумом і серцем, то глядач щасливо слухає їх, замислюється над своїм життям і внутрішньо емоційно дякує і Чехову, і театру за ковток морального кисню, який потрібен людям завжди.
У листах Чехова звучить непідробний біль, майже відчай від трагічного нерозуміння суспільством дару таланту, біль, що не допускає банальності у сприйнятті літератури і мистецтва.
Ставлячи і граючи «Насмішкувате моє щастя», ми мимоволі торкаємося і глибоко прихованої особистої драми Чехова. Гіркота Чехова, помножена на вимушену самотність – майже в'язницю – в Ялті, де йому доводилося проводити зими через хвороби, народжувала ці дивовижні за своєю тверезістю і мудрою безнадією думки, під якими й сьогодні може багато хто підписатися».
Цей спектакль, дія якого розгортається у 1884–1904 роках, двічі бачив підмостки Театру російської драми. Вперше це сталося майже сорок років тому, в 1966 році. Поставлений тоді спектакль із незмінним успіхом йшов на сцені вісімнадцять років. І от через тридцять сім років «Насмішкувате моє щастя» знову на сцені.
Чудовий спектакль! Тонка, надзвичайно інтелігентна гра. Вистава серйозна і глибока, для людей, які вміють цінувати мистецтво. Дуже ніжно й лірично. Спектакль про Чехова, по-чехівськи. Враження найкращі. Вишуканість, глибина і витонченість цієї постановки запам'ятаються надовго.
Велика вдячність за приголомшливий вечір! Після вистави хочеться перечитати п'єси Чехова.
