Центр розвитку кар’єри — Університет «КРОК»

Ми пам'ятаємо

Біографічна довідка до Пам’ятної дошки

Барнич Сергій Михайлович

Народився 11 січня 1974 року в м. Калуш Івано-Франківської області. З 1989 року по 1993 рік навчався у Калуському хіміко-технологічному технікумі за спеціальністю «Монтаж і експлуатація підприємств і цивільних будівель». У 2020 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на юридичний факультет, спеціальність «Право». Мав звання старшого сержанта, проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3892. Сергій Барнич був учасником бойових дій, з 2017 року брав участь в Операції Об’єднаних Сил, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на територіях Донецької і Луганської областей. Загинув 26 березня 2021 року на військовій позиції у Донецькій області.

Бойченко Олександр Миколайович

Народився 26 лютого 1980 року в м. Буринь Конотопського району Сумської області. У 1989 році закінчив Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2003 році закінчив Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за рівнем вищої освіти магістр. У 2009 році закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво» та здобув кваліфікацію бакалавра з економіки підприємства. Бойченко Олександр у 2018 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на спеціальність «Право» рівня вищої освіти магістр. У 2020 році успішно закінчив Університет «КРОК». Капітан ЗСУ, командир розвідвзводу. Загинув 2022 року в с. Скоринець Чернігівської області. Посмертно отримав майора.

Бузинний Олександр Володимирович

Народився 19 червня 1987 року в м. Київ. У 2004 році закінчив спеціалізовану загальноосвітню школу №323 м. Києва з поглибленим вивченням іноземної мови. У 2004 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на спеціальність «Облік і аудит» рівня вищої освіти бакалавр. У 2007 році успішно закінчив Університет «КРОК», отримавши кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту. У 2007 році вступив на магістратуру Університету «КРОК» на спеціальність «Облік і аудит». Старший лейтенант, помічник начальника розвідки розвідувального відділення штабу. Загинув 2022 року в районі населеного пункту Веселе на Донеччині. Нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни».

Гвоздєв Іван Олексійович

Народився 16 листопада 1988 року в м. Київ. У 2005 році закінчив гімназію №59 ім. О.М. Бойченка м. Києва. У 2005 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на факультет міжнародних відносин за напрямом «Міжнародна економіка» рівня вищої освіти бакалавр (програма школа-інститут). У 2008 році здобув кваліфікацію бакалавра з міжнародної економіки та вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на спеціальність «Управління фінансово-економічною безпекою» рівня вищої освіти магістр, яку успішно завершив 2010 року. Майор Національного антикорупційного бюро України, більшу частину свого життя віддав службі в органах СБУ, спецпризначенець. Загинув на початку вересня 2022 року в бою проти російських окупантів у с. Тернові Поди на Миколаївщині. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Добродомов Родіон Костянтинович

Народився 30 жовтня 1984 року в м. Київ. У 2001 році закінчив середню загальноосвітню школу №203 м. Києва. У 2010 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на спеціальність «Право» рівня вищої освіти бакалавр. Активний учасник Революції Гідності. З перших днів протистояння на Майдані разом з іншими киянами на добровольчих засадах возив мітингувальникам ліки та необхідні речі, активіст Автомайдану. Після окупації Криму російськими військами Родіон допомагав вивозити з півострова українських військових, які залишилися вірними присязі і не перейшли на службу окупанту. А згодом, коли протистояння на Сході перейшло в озброєні зіткнення, вступив добровольцем до лав батальйону «Азов», куди прийшли й інші автомайданівці. Загинув 2014 року в м. Маріуполь Донецької області. 9 травня 2014 року рядовий міліції Добродомов Р.К. брав участь у бою з озброєними сепаратистами, що атакували будівлю Маріупольського міського управління міліції. Прикривав входження групи бійців в захоплену терористами будівлю. Рядовий міліції Добродомов загинув від пострілу зі спини. Похований на Байковому кладовищі. Нагороджений Орденом «За Мужність» ІІІ ступеня, пам’ятним знаком «Герой киянин», медаллю «Захисник Маріуполя», почесним знаком «Маріуполь. Відстояли-перемогли», медаллю «За жертовність і любов до України».

Гноянченко Віталій Олександрович

Народився 29 липня 1995 року в м. Обухів Київської області. У 2010 році закінчив Обухівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 імені А.С. Малишка Київської області, а також Обухівську школу мистецтв. У 2010 році вступив до Коледжу економіки, права та інформаційних технологій Університету «КРОК» на спеціальність «Обслуговування програмних систем і комплексів» рівня вищої освіти молодший бакалавр і здобув кваліфікацію технік-програміст. Під час навчання одразу пішов працювати в типографію «РОС» дизайнером. У 2014 році успішно завершив коледж та був зарахований на третій курс Університету «КРОК». Потім працював на підприємстві «ЕКМІ» та Трипільському пакувальному комбінаті за спеціальністю дизайнера. У 2016 році закінчив ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» за спеціальністю «Комп’ютерні науки»» рівня вищої освіти бакалавр та отримав кваліфікацію фахівець з інформаційних технологій. Віталій був дуже творчим та креативним, розробив емблему для прапора ГО «Материнське серце», засновницею якої є його бабуся, відома волонтерка Іщенко Віра Іванівна. З перших днів повномасштабної війни у Віталія не було ніяких сумнівів у тому, щоб йти захищати добровольцем Батьківщину. Про свій усвідомлений вибір він сказав своїм рідним. І вони його підтримали. Спочатку Віталій потрапив у Васильків на службу. У ті перші найстрашніші для Київщини дні вторгнення російського окупанта, він разом з побратимами охороняв військовий аеродром. Коли Київщину було звільнено Віталій проходив службу в північних регіонах області – Іванкові, Кухарях, займався пошуком загиблих воїнів. Далі був дислокований на Харківщину, де проходив службу кулеметником. Був у гарячих точках Куп’янсько-Лиманського напрямку. Його неабиякі технічні здібності й навички стали йому в пригоді коли він став командиром ударних дронів «Ахілес», пілотом дрону. Завжди саме дрони його підрозділу вражали найбільше ворожих цілей. Останнім місцем дислокації Віталія став населений пункт Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Того тяжкого дня 31 жовтня 2023 року під час артилерійського обстрілу снаряд потрапив у бліндаж, у якому знаходився Віталій з декількома побратимами. І вони всі загинули. Гноянченко Віталій Олександрович нагороджений Орденом «За Мужність» ІІІ ступеня.

Данилюк Петро Петрович

Народився 18 липня 1989 року в с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. У 2007 році закінчив Рожнівський навчально-виховний комплекс «Гуцульщина» ім. Ф. Погребенника Національного університету «Києво-Могилянська академія» Косівської районної ради Івано-Франківської області. Данилюк Петро у 2018 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на 2 курс спеціальності «Право» рівня вищої освіти бакалавр. У 2021 році успішно закінчив Університет «КРОК». Старший солдат, навідник-оператор. Загинув у 2022 році у с. Ситняки Київської області під час висування на бойові позиції. Нагороджений Орденом «За Мужність» ІІІ ступеня.

Кравченко Олексій Вікторович

Народився 22 грудня 2001 року в м. Київ. Закінчив Коледж інженерії та управління Національного авіаційного університету. У 2021 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на третій курс спеціальності «Право» рівня вищої освіти бакалавр. 9 жовтня 2023 року вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на спеціальність «Право» рівня вищої освіти магістр. Старший солдат, старший кулеметник роти оперативного призначення військової частини «Буревій». Загинув 25 грудня 2023 року в смт Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Савченко Олексій Юрійович

Народився 10 лютого 1981 року в м. Київ. У 1999 році закінчив ПТУ №9. У 2022 році вступив до ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» на третій курс спеціальності «Психологія» рівня вищої освіти бакалавр. Снайпер. Загинув 17 травня 2024 року в с. Торське Донецької області.

Маєвський Максим Володимирович

Народився 17 липня 1988 року. У 2005 році закінчив Київський ліцей бізнесу. За час навчання у ліцеї запам’ятався своєю допитливістю, відповідальністю. Був зразковим тьютором для молодших учнів. 2017 року добровольцем пішов захищати Україну. Воював під Маріуполем у складі батальйону «Аратта». Був заступником командира роти, потім помічником начальника штабу батальйону «Аратта». З 24 лютого 2022 року був у складі 24-ої бригади ім. Короля Данила оператором протитанкового комплексу «Джавелін». Загинув 28 березня 2022 року у м. Попасна Луганської області. Нагороджений відзнакою «За участь в бойових операціях на Донбасі» УДА та «Холодний Яр», а також орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Дерев’янко Станіслав Анатолійович

Народився 30 липня 1984 року. У 2001 році закінчив Київський ліцей бізнесу. Ліцей пам’ятає свого випускника як чемного учня із загостреним почуттям справедливості та любові до України. Щирий християнин, був студентом музичного факультету Ірпінської Біблійної Семінарії. У 2013-2014 роках став активним учасником Революції Гідності. Влітку 2014 року добровольцем пішов захищати незалежність України. Був гранатометником розвідувальної групи 81-ої десантно-штурмової бригади. Загинув 27 березня 2016 року в м. Авдіївка від кулі снайпера. Нагороджений відзнакою «Захисник України», а також орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Вшановуючи пам’ять героїв

Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших Героїв, які поклали життя, аби ми жили в мирній, незалежній, квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наша шана і гордість за справжніх героїв, це наш святий обов’язок. Пам’ятаймо про це.

Героям слава!

 

«Я йду коридорами КРОКу і мрію… Про радісну ранкову дорогу, дні, сповнені буденними справами, вечори у колі друзів, тихі, мирні ночі. А пронизливий звук сирени нагадує мені, хто кожну хвилину свого життя втілює мою мрію, наближає, надає їй сенсу. Наші воїни. І щемливо завмирає серце від думки, що багатьох вже…: героїчно загинув під Маріуполем, поблизу Авдіїївки, від кулі ворожого снайпера під час розмінування території біля населеного пункту Шуми Донецької області, під селом Скоринець, у районі населеного пункту Наливайківка Бучанського району, за особисту мужність… за самовіддані дії… за вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України.

Я йду коридорами КРОКу і мрію, щоб на дошці пам’яті більш ніколи не з’являлись нові імена…»

Героям слава
Героям слава
Героям слава
 

Біографічна довідка до Пам’ятної дошки

Вшановуючи пам’ять наставників

Вони були, є і будуть повсякчас справжнім натхненням для кожного, хто мав честь навчатися у них. Основоположники, державотворці, засновники, початківці, талановиті науковці… Згадуємо їх слова підтримки, доброзичливість, відкриту усмішку, дієву та мудру пораду, серйозну настанову Вчителя, Наставника, Колеги, Друга. Їх життєвий шлях і щедрий професійний доробок завжди буде прикладом наслідування для прийдешніх поколінь. Світла пам’ять назавжди залишається у наших серцях, а безкомпромісні життєві принципи та ідеї будуть жити в добрих справах університетської спільноти.

 

Люди, які відійшли у вічність, залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них. Це сторінка пам’яті та щирої пошани і наше завдання – плекати й гідно вшановувати для наступних поколінь імена таких відомих постатей. А ще – це поклик нашого серця, справжнє натхнення вірити, мріяти, творити.

Картунов Олексій Васильович

Картунов Олексій Васильович

(30 березня 1940 - 03 червня 2018)

український науковець-політолог, історик, педагог. Кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, академік Української академії політичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.

Дізнатися більше
 

Копєйчиков Володимир Володимирович

Копєйчиков Володимир Володимирович

(17 листопада 1923 - 09 червня 2002)

український правознавець, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України.

Дізнатися більше
 

Рач Валентин Анатолійович

Рач Валентин Анатолійович

(06 листопада 1951 - 16 лютого 2024)

доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Почесна грамота Кабінету міністрів України

Дізнатися більше
 

Сідак Володимир Степанович

Сідак Володимир Степанович

(03 лютого 1938 - 05 грудня 2019)

український науковець. Доктор історичних наук, кандидат юридичних наук, професор. Генерал-лейтенант. Член-кореспондент НАПН України (відділення психології і дефектології). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Ректор Інституту підготовки кадрів Національної академії Служби безпеки України (1992—2003).

Дізнатися більше
 

Оплата ONLINE
 

Соціальні сервіси

RSS
 
 

Контактна інформація

Будьте завжди з нами

LinkedIn
 
Facebook
 
Instagram
 
Twitter
 
Flickr
 
Telegram
 
YouTube
 
TikTok