Лариса Петрівна Косач – видатна українська письменниця, перекладачка та культурна діячка – з’явилася на світ 25 лютого 1871 року. Не можна оминути увагою її видатну постать, позаяк талант геніальної поетеси був багатогранним, попри складну долю: з дитинства хворіла на кістковий туберкульоз, який приносив сильні муки. Проте це не завадило їй стати яскравою зіркою на літературному небосхилі.
Студенти, які брали участь у конкурсі, перейнялися складною долею видатної жінки, її стійкою позицією щодо свого народу, її великим нерозділеним коханням, а також намагалися довести журі, що гідні звання кращого читця поезії. Тому звучала різнопланова поезія, яка проймала до глибини і душу, і серце.
Журі важко було визначитися з переможцем, адже всі старалися розповісти оригінально, інтонаційно та артистично. Студенти виконували поезії і під фонову музику, і під живий акомпанемент, що додавало ще більшої ліричності та чуттєвості поезіям.
Звучали вірші різні за тематикою, але всіх їх об‘єднала навколо себе велика поетеса, донька Прометея – Леся Українка.