Навіть поверхове ознайомлення з традиціями зустрічі Нового року в різних країнах переконливо свідчить, що спільним є радість від настання Нового року та важливість відтворення щасливої родинної, дружньої атмосфери свята. Невід’ємною універсальною частиною святкової атрибутики є яскравість та ошатність оформлення святкового простору, обов’язковість різноманітних смаколиків з органічних продуктів до святкового столу.
Традиції святкування також сповнені ідеями дуже поважного та бережливого ставлення до природи, родинністю та вірою в дієвість святкових ритуалів, що передаються з покоління в покоління.
Українська прадавня традиція Новоліття, тобто Нового року, припадала на 1 березня (свято Явдохи – веснянки), коли весна та прокидання природи ставали реальністю. Святкування ж Нового року у січні стосується початку ХVІІІ століття. Вечір 31 грудня називали щедрим або багатим, до нього готували щедрий святковий стіл. Складовими традиційного українського новоріччя були щедрування та засівання, обмін вечерею, обряди («Маланка», «Коза») та ін. Ритуальним новорічним деревцем для прадавніх українців вважався «Дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопу, прикрашали різнокольоровими смужками, яблуками, спеціально виготовленим печивом, засушеними квітами і ставили у світлиці біля покуття. Тобто поняття про ялинку, тим паче зрубану, як символ свята на Новий рік, взагалі не існувало.
Отже, природність, позитив та родинність у святкуванні Нового року ніколи не втрачали свого значення. Однак, крім, власне, українського традиційного духу свята, слід згадати досить глибоку філософію святкування Нового року у Японії. Адже настання Нового року для японців– це ритуал енергетичного очищення та самовдосконалення. Опівночі починає дзвонити дзвін, що відбиває 108 ударів, що мають знищити основні людські вади (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, заздрість), які у 18-ти різних відтінках становлять, на думку японців, суму 108.
Тому формат відзначення Нового року є справою вибору кожного з нас. Головне – це відчуття гармонії та щастя, екологічність нашого щоденного буття та світовідчуття, а також усвідомлення особистої за це відповідальності.
