Форум служить для актуалізації важливих питань навчання та студентського життя здобувачів ННІІКТ і вже отримав позитивну оцінку з їх сторони. На порядку денному постало три важливих питання: стратегія розвитку бакалаврської освітньої програми «Комп’ютерні науки», підготовленої випускниками цієї спеціальності; роль соціальної взаємодії як основи задоволення потреб та інтересів здобувачів; освітнє середовище: цінності, перспективи соціальної взаємодії в процесі навчання та позанавчальної діяльності.
Стратегію презентували Інна Десятнюк, випускниця 2020 року, та Олексій Мельник, випускник 2021 року спеціальності «Комп’ютерні науки». Інна брала активну участь у перегляді та оновленні освітньої програми у 2020 році. Саме за її ініціативою в рамках дисципліни «Новітнє управлінське мислення» (а Інна з Олексієм навчаються на першому курсі магістерської програмі «Аджайл-технології розробки програмного забезпечення») було розпочато формування Стратегії розвитку освітньої програми «Комп’ютерні науки» Університету «КРОК». Стратегія сфокусована на таких аспектах: викладацький склад, дисципліни освітньої програми, матеріально-технічне забезпечення, студентський дух («культура») та мотивація, співробітництво, бренд інституту, статистика, рівень підготовки здобувачів, рівень знань абітурієнтів та здобувачів.
Презентація cтратегії викликала жваву дискусію серед учасників форуму. При обговоренні заходу «День відкритих дверей» ідею висловив здобувач третього курсу Євген Симоновський: «Суть заходу полягає у наданні школярам можливості спробувати себе в комп'ютерних науках, познайомити з навчальними дисциплінами, показати атмосферу студентського життя в КРОЦі, професіоналізм викладачів, обладнання аудиторій. На жаль, одного короткого заходу для цього недостатньо. Тому день відкритих дверей для більшості школярів залишається не до кінця зрозумілим. А слушно було б протягом тижня або навіть більше організовувати цікаві ознайомчі сесії для школярів, де модераторами, ведучими та спікерами виступали б самі здобувачі. Це буде сприяти нівелюванню бар’єру поколінь, а також отриманню нового досвіду у трансляції передових знань здобувачами». Спікерам, Інні та Олексію, довелось відповісти на численні запитання.
Дискусія виявилась позитивною, конструктивною та доволі плідною. Багато слушних зауважень, пропозицій, відкритих запитань пролунало для покращення стратегії. Деякі з них стосувались соціальної взаємодії як основи задоволення потреб та інтересів здобувачів. Учасники форуму говорили і про складнощі взаємодії з викладачами під час дистанційного навчання, і про бажання брати участь в діяльності гуртків незалежно від року навчання. Особливо було наголошено на взаємодії та обміні досвідом між здобувачами різних років навчання, і навіть залучення до такої взаємодії учнів шкіл. Врешті резюмували про слушність утворення середовища, в якому спілкуються особистості, а не люди з певним статусом. Це сприятиме швидкому та ефективному впровадженню змін, здобувачі будуть відчувати залученість до життя Інституту в єдиній команді, в єдиній родині.
До речі, Студентський форум і є однією з таких точок контакту, разом з тим для підтримки особливого зв’язку між здобувачами потрібен інший формат, менш формальний. Гуртки за інтересами, не обов’язково професійними, поїздки та спільна праця могли б чудово посприяти цьому. Цю ідею здобувачі підтримали особливо гаряче. І початок такого руху вже покладений! У вересні цього року Євген Симоновський вже ініціював створення неформальної студентської КН-спільноти, яка на сьогодні об’єднує активних небайдужих здобувачів.
Так чи інакше, довготривала (більше двох годин) студентська дискусія торкнулась усіх питань порядку денного. Проте думку про необхідність більш детально подискутувати з приводу соціальної взаємодії та покращення навчального середовища в Інституті підтримали усі учасники форуму. Ще більша активність студентства та трохи краща модерація дискусійного потоку будуть в нагоді. Але головне, що весь час третьої зустрічі був витрачений з користю та приніс її учасникам задоволення, відчуття того, що їх висловлена думка насправді має вагу, допомагає формувати траєкторію їх майбутнього в Інституті. Чи це не мрія будь-якого здобувача?
