Коли я вперше увійшов до Університету, це було дуже незвично та дивно для мене. Я стояв розгублений і дивився на вже знайомі обличчя з Посвяти у студенти. Мене дуже цікавило, що ж за цими дверима: очікування не змусило чекати. Перша пара запам'ятається мені на все життя: на першому ж занятті я зустрів викладача, який спрямував мене на істинний шлях – Тимчука Олега Сергійовича. З цим викладачем не засумуєш, як на занятті, так і поза заняттям – він завжди давав нам завдання з зірочкою, за що хочеться йому подякувати!
Впродовж 3-х років роки мій Університет став для мене другим домом. Нехай ми й навчаємось у дистанційному режимі, останнім часом я часто навідуюсь у стіни цієї будівлі, просякнуті різноманітністю та креативністю. Завдяки цьому місцю я знайшов нових друзів та знайомих, а також дізнався багато цікавого про сам університет: тут можна смачно перекусити, адже є власна повноцінна їдальня; можливість відвідувати тренажерний зал також є. Мене дуже здивував той факт, що буквально після півроку зі старту навчання нас уже знайомили із засадами робототехніки в лабораторії університету.
І все ж таки, на момент написання цієї статті, період часу, який запам'ятався найбільше — це проєктна робота ІІ-го курсу. За цей час моє життя змінилося до невпізнання, як і мої знання. У моїй голові тоді чітко почали вимальовуватися особи моїх одногрупників, і, зокрема, особистість найнаполегливішої і цілеспрямованої людини котру я знаю – Євгенія Симоновського. І навіть те, що ми всі працювали віддалено, не зупинило нас зробити неймовірно крутий проект для свого рівня знань.
Це почуття, коли Ти відкриваєш робочу програму, в яку Ти вклав неймовірні зусилля, не передати словами. По закінченню роботи я отримав величезну кількість «плюшок»: неймовірну мотивацію та безліч потаємних знань, які використовую досі для вирішення повсякденних завдань. Але найприємніше це розуміння того, що мені з хлопцями вдалося здивувати наших викладачів.
І коли вже мова пішла про викладачів університету, давайте я скажу пару слів і про них. Насамперед, це неймовірні та геніальні люди як мінімум тому, що їм важливі ваше розуміння та усвідомлення навчального матеріалу. Багатьом з викладачів немає стереотипів; вони навіть готові жертвувати своїми принципами та часом для того, щоб студент отримував задоволення від навчання. Цікавий факт: більшість викладачів раніше працювали в інших ЗВО країни, але саме в Університеті «КРОК» працювати їм найприємніше. Я це бачу очима студента, але деякі викладачі це не приховують.
Цього року, як і минулих двох, переді мною постає завдання надання засвоєних знань у вигляді розробки проєктної роботи для ІІІ-го курсу. На сьогоднішній день написання статті (23.01.2022), я та Симоновський Євген плануємо зібрати велику команду для реалізації масштабних цілей та не менш приголомшливого проєкту. Я дякую за увагу всім, кого зацікавила ця стаття. Дуже сподіваюся, що Вам сподобалося, і Ви хоч трохи змогли думками перенестись у життя студента, який навчається на кафедрі Комп'ютерних наук Університету «КРОК».
Тимофій Ластівка
