15 листопада активісти Студентської ради Університету відвідали Театр імені Лесі Українки, де подивилися виставу «Насмішкувате моє щастя» (сценічний роман у листах).
Студенти могли насолодитися грою найталановитіших метрів нашої сцени: В'ячеслава Єзепова (заслужений артист УРСР, народний артист РСФРР), Миколи Рушковського (народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка), Лариси Кадочникової (народна артистка України, народна артистка Росії, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка), Наталії Долі (народна артистка України).
Режисер вистави, її творець Михайло Юрійович Резникович так каже про п’єсу:
«Я думаю, головне криється в п'єсі, тобто в разюче сучасних, таких, що западають у душу кожної людини, думках Чехова. Вони такі розумні, тонкі, пронизливі, сповідальні, правдиві, парадоксальні, образні – вони на всі часи. І якщо артисти доносять їх до глядача щиро, з душею, розумом і серцем, то глядач щасливо слухає їх, замислюється над своїм життям і внутрішньо емоційно дякує і Чехову, і театру за ковток морального кисню, який потрібен людям завжди.
У листах Чехова звучить непідробний біль, майже відчай від трагічного нерозуміння суспільством дару таланту, біль, що не допускає банальності у сприйнятті літератури і мистецтва.
Ставлячи і граючи «Насмішкувате моє щастя», ми мимоволі торкаємося і глибоко прихованої особистої драми Чехова. Гіркота Чехова, помножена на вимушену самотність – майже в'язницю – в Ялті, де йому доводилося проводити зими через хвороби, народжувала ці дивовижні за своєю тверезістю і мудрою безнадією думки, під якими й сьогодні може багато хто підписатися».
Цей спектакль, дія якого розгортається у 1884–1904 роках, двічі бачив підмостки Театру російської драми. Вперше це сталося майже сорок років тому, в 1966 році. Поставлений тоді спектакль із незмінним успіхом йшов на сцені вісімнадцять років. І от через тридцять сім років «Насмішкувате моє щастя» знову на сцені.
Чудовий спектакль! Тонка, надзвичайно інтелігентна гра. Вистава серйозна і глибока, для людей, які вміють цінувати мистецтво. Дуже ніжно й лірично. Спектакль про Чехова, по-чехівськи. Враження найкращі. Вишуканість, глибина і витонченість цієї постановки запам'ятаються надовго.
Велика вдячність за приголомшливий вечір! Після вистави хочеться перечитати п'єси Чехова.
