Стало доброю традицією брати участь в етнооздоровчому пізнавальному турі «Цілюща сила Карпат» до Карпатських гір. У цьому році до туру приєдналися студенти 1–3 курсів.
Ідейними наставниками та організаторами були Мелько Людмила Федорівна, завідувач кафедри туризму, та Шпилька Світлана Василівна, географ, автор та лідер інтернет-спільноти «Активний відпочинок зі змістом».
У перший день відбувся незабутній похід на полонину Смотрич та до Дзембронських водоспадів. Нашими провідниками були Титик Олександр Михайлович, географ, краєзнавець із багаторічним досвідом, та Дячук Василь, інструктор, провідник, фотохудожник, який зробив незабутні фотографії.
Наш підйом у гори ми запам’ятаємо назавжди, бо на цю красу неможливо дивитися без захвату. Коли піднімаєшся все вище і вище, споглядаєш долину, яка мов оточена з усіх боків долонями-горами, схилами яких стікають бурхливі потоки гірської річки. А захоплюючі історії Олександра Михайловича насичували наш похід ще більш приємними емоціями та враженнями. На полонині, біля сироварні, був дуже смачний обід з гуцульськими сирами, який надав нам сил.
Після повернення до нашого будинку ми всі разом пили чай та співали пісні під гітару.
Другий день виявився насиченим. Ми відвідали приватний музей вишиванки Галинки Верховинки, де почули від закоханої у свою справу господині цікаві розповіді про звичаї та обряди гуцульського народу і вдягали гуцульський одяг. Було цікаво дізнатися, що вишиванки передаються наступним поколінням. Приємно, коли наші традиції зберігаються.
Наступним об’єктом став музей «Тіні забутих предків», де жив сам Сергій Параджанов під час зйомок однойменного фільму. Ми почули багато цікавих фактів про його життя на Гуцульщині та сам фільм.
Також ми здійснили похід до Терношорської Лади, де побачили рукотворну кам’яну скульптуру стародавньої слов’янської богині Лади. Поряд у лісі ми розмістилися на обід. Олександр Михайлович приготував нам смачнючий суп з карпатських білих грибів, які збирав власноруч, та чаї із трав. Ми співали пісні під гітару та насолоджувалися краєвидами і відпочинком. Особливо запам’яталася пісня «Черемшина», яку ми виконували разом із Людмилою Федорівною.
Остання наша зупинка була в м. Косів, де ми відвідали центр із виробництва ліжників та музей предметів гуцульського побуту, де зібрані експонати унікального народного одягу з різних куточків Гуцульщини.
Отже, якщо комусь не доводилося бути в цих мальовничих куточках нашої країни – дуже радимо! Немає різниці, скільки днів! Головне – їдьте до Гуцульщини!
Висловлюємо подяку всім, хто організовував та втілив нашу мандрівку: Шпильці Світлані Василівні, Мелько Людмилі Федорівні, Іщенко Людмилі Володимирівні, Титику Олександру Михайловичу, Дячуку Василю, усім доброзичливим господарям за неймовірну атмосферу та професіоналізм.
Було дійсно класно, ми отримали масу неймовірних емоцій та досвіду.
Сподіваюся, ми ще повернемося!
Підготувала Єлизавета Жила,
студентка 1 курсу, спеціальність «Туризм»
Пропонуємо переглянути фотозвіт
