«Мене звуть Артем, але краще просто Тьома. Я закінчив перший курс спеціальності 122 «Комп’ютерні науки», і так як це другий університет, де я стараюсь здобути цю спеціальність – мені є що сказати. Але не все одразу.
Як я обрав цю спеціальність? – З самого дитинства я контактував з ПК, мені це дуже подобалось. Я розумів що куди б мене не закинуло життя – я хочу пов'язати свою роботу саме з цією сферою. Це бажання завжди підтримували батьки. Я бачив як тяжко фізично їм працювати на роботі і розумів, що не хочу так. Тому після закінчення школи я почав підбирати університет.
Перейдемо одразу до КРОКу. Це прекрасне місце! Я завжди йшов в Університет з радістю, і завжди повертався з радістю. Неймовірне місце яке просто переповнене прекрасними, цікавими та різносторонніми людьми. З початку мого навчання, на відміну від більшості моїх одногрупників, я обрав активне студентське життя і це принесло мені ще більше нових знайомств. Наші чудові молодші куратори, кожен з K-Dance без виключення і прекрасні VoskBand. Всі вони роблять життя в Університеті ще яскравішим. Особливо K-Dance, які що разу перевершують себе ж, і ставлять нову планку. Також хочу виділити чудових викладачів, які справді знають свою справу. У будь-який момент можна звернутись і вони допоможуть. Вперше бачу настільки велику віддачу.
З нетерпінням чекаю початку нового семестру та навчального року. А літо проведу на роботі, хоча весь вільний час буду витрачати на самовдосконалення та, не менш головне, життя. Хочу справді жити, не існувати, а жити це життя.
Маю наміри отримати роботу по професії вже у недалекому майбутньому. Чому? Моя мрія – бути вільним. Вільним у виборі де прокинутись завтра, о котрій і як проводити своє життя. Хочу подорожувати, пізнавати, бачити і відчувати все, що тільки можна. Впевнений, що моя спеціальність мені з цим допоможе. З радістю буду здобувати потрібні знання в Університеті «КРОК».
І, як казав мій друг: «Якщо ти помічаєш зміни в житті, значить ти не зупиняєшся на одному місці!». Або ж як завжди кажу я: «Все буде добре!».
Не бачимо сенсу сперечатися із таким настроєм та побажаємо Артему здійснення його прагнень.
